після важкого робочого дня увечері...тримаючи гачок...створювати кумеднячків - хіба не щастя? дарувати близьким, спостерігати за їхньою посмішкою, що чіпляється за вуха - хіба не щастя? недарма вони Страшно веселі :)
Мрію мати окрему кімнатку-студію з безліччю поличок для коробочок з гудзиками, стрічками, бусинами та іншою дрібнотою... і щоби там обов"язково завжди був творчий безлад... дух рукотворчості :)
